Новини закладу
Вітаємо вихованців народного хореографічного колективу "Міраж" з перемогою у Міжнародному фестивалі-конкурсі інструментального, вокального, хореографічного, театрального, циркового мистецтва та театрів мод «Квітуча країна» , який проходив у м. Умань 07.05.2023 року в Уманському обласному музичному фаховому коледжі імені П.Д. Демуцького.
Різновікові колективи здобули такі призові місця:
Змішана категорія (основний рівень) 12-13 років - Диплом лауреата II ступеня.
Змішана категорія (початковий рівень), 7-9 років - Диплом лауреата I ступеня.
Змішана категорія (основний рівень) 10-13 років - Диплом лауреата I ступеня.
Змішана категорія (основний рівень) 10-13 років - Диплом лауреата II ступеня.
Діти були нагороджені дипломами, кубками та медалями.
Керівника колективу Квітченко Наталію Андріївну нагороджено подякою за вагомий внесок у вихованні підростаючого покоління та наполегливу працю.
Щиро дякуємо керівнику Квітченко Н.А. за невтомну працю, вихованцям колективу "МІРАЖ" за гідний виступ, батькам за підтримку дітей у їх розвитку. Вітаємо учасників із блискучими результатами! Бажаємо подальших перемог та творчих злетів!
8 травня - День пам’яті та примирення, який відзначається щороку з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.
День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.
Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Однак тепер це – путінська Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом росіян». Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і зруйнувала мир у Європі.
Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
Педагогічний та учнівський колективи вітають Бєлік Ольгу Миколаївну, методиста Маньківського центру дитячої та юнацької творчості, Мала академія наук учнівської молоді Маньківської селищної ради Черкаської області, за зайняте ІІІ місце у обласному конкурсі на кращий електронний освітній ресурс.
День матері - це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас із дитинства несе в душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, підтримає, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
2 травня 2023 року Маньківський ЦДЮТ, МАН запросив у актову залу учнів початкових класів Маньківського НВК "ЗЗСО І-ІІІ ступенів - гімназія та Маньківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1 та мам вихованців на традиційне свято до Дня матері.
Юні артисти зразкової театральної студії "Вікторія"(керівник Давидчик В.С.), подарували своєму глядачеві виставу - казку "Хоробрий півень". Для юних артистів цей виступ став дебютом. Вихованці зразкового вокального ансамблю "Нотка"(керівник Іваненко Р.В.) веселили глядача веселими запальними піснями.
Вихованці та педагоги закладу від усієї душі вітають дорогих мам із їх прийдешнім святом! Шановні батьки, хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!
Звітуємо. Під час святкового заходу 27.04.2023 було проведено акцію "Зроби внесок у перемогу. Підтримай ЗСУ!". Учасники заходу задонатили 2401 гривню. Зібрані кошти переведені на рахунок військового Щербини Григорія на придбання прожектора.
Дякуємо всім, хто підтримав наших захисників!
27.04 перед батьками вихованців та громадськістю звітував народний хореографічний колектив "Міраж" Маньківського ЦДЮТ,МАН на сцені Маньківського центру культури та дозвілля молоді. Аншлаг, повен зал людей. На сцені більше ніж 100 вихованців колективу. Дякуємо юним танцюристам, керівнику колективу Квітченко Наталії Андріївні за чудовий захід! Браво! Це було неперевершено! Дякуємо гостям заходу Квітченко Яні, випускниці закладу, інструментальному дівочому ансамблю Маньківського НВК та його керівнику Квітченко Валерій Станіславовичу за музичні дарунки! Дякуємо усім, хто долучився до підготовки та був учасником такого чудового дійства! З вірою в перемогу! Все буде Україна!
Сьогодні День з охорони праці. Онлайн навчання для працівників закладу на тему "Безпечний та дружній до дитини заклад освіти". Підготовка педагогічних працівників і створення сприятливого навчального середовища.
Створення безпечної і дружньої до дитини закладу освіти є неперервним процесом удосконалення навчального закладу, що має чотири етапи. Інформація за посиланням
Паперопластика
Початковий рівень
Тема заняття: Паперова аплікація «Чарівні квіти»
Посилання №1
Паперопластика
Основний рівень
Тема: Робота з паперовими стрічками. 3D сердечки.
Посилання №2
Заняття з вокалу: основний рівень, 1 рік навчання.
Тема заняття: Що таке атака звуку?Спів вправи №1, №2. Повторення пісні «До дому» Калуш.
Посилання №1
Заняття з вокалу: вищий рівень, 3 рік навчання.
Тема заняття: Мікст. Спів вправ №1, №2. Робота над піснею «Дитинство»
Посилання №2
Заняття з вокалу: основний рівень (сольно)
Тема заняття: Як не співати в ніс? Вправи на артикуляцію №1, №2.
Посилання №3
Вищий рівень
Тема: Робота над текстом вистави "Попелюшка. Артикуляційна гімнастика".
Рукоділля, вищий рівень
Тема: "Сумочка для ляльки"
Посилання №1
В'язання
Вищий рівень
Тема "Котики ЗСУ. В'яжемо ніжки". Посилання №2
Ансамбль танцю
Основний рівень ( 7 клас)
Тема "Повторення вивченого матеріалу. Модерн джаз". Посилання №1
Основний рівень (4 клас)
Тема "Робота над помилками в постановках "Пробудження" та "Веселі домові". Посилання №2
Іграшка
Основний рівень
Тема "Казкові герої. Зайченятко з рукавички"
Посилання №1
Моделювання та конструювання одягу
Початковий рівень
Тема " Виготовлення конкурсного виробу. Підшивання низу спідниці"
посилання №2
Моделювання та конструювання одягу
Основний рівень
Тема "Виготовлення конкурсного виробу. Обробка горловини"
Посилання №3
28.04.2023 року заклад переходить на дистанційне навчання. Матеріали занять будуть надіслані в групи учнів Viber та поміщені на сайті закладу. Бережіть себе!
Вибух, землетрус, ДТП, витік газу, пожежа, воєнне вторгнення – це ситуації, про які зазвичай важко говорити з дітьми. Однак пояснювати їм, що робити, коли це вже сталося, – пізно.
СУПЕРГЕРОЇ БЕЗПЕКИ
З дітьми важливо говорити про надзвичайні ситуації зокрема для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої НС, не шокувала й не травмувала їх. Підготовка робить стрес дитини “експертним”, виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Пояснюючи, ми протиставляємо тривозі продуктивні дії.
Розмову важливо почати, коли вся сім’я збереться разом. Можна сісти в коло, щоб усі бачили одне одного й були включені в розмову, а увага рівномірно розподілялася між усіма членами сім’ї.
Найперше дорослі мають наголосити, що говорять про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоби “натренувати “м’яз безпеки””. Це треба, щоби відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними.
Важливо, щоби дорослі говорили спокійно та повільно, спостерігаючи, як змінюються поза та реакції дітей. Дітей молодшого віку краще обіймати чи тримати за руку. Також треба дати можливість дітям якось відреагувати на сказане.
Щоби розмова не лякала, можна призначити дітей “супергероями безпеки”. Так, важливо розповісти про своє дитинство. Мовляв, коли ви, дорослі, були дітьми, то ще не були “супергероями безпеки”. Ви переживали складний досвід небезпеки, впоралися з ним, але не були готові, ніколи не тренувалися й не знали, як діяти в таких ситуаціях. Тому витратили важливий час та сили. Втім, впоралися б легше, якби знали деякі правила. Ви дуже сподіваєтеся, що ці знання дітям ніколи не знадобляться, але всі супергерої мають це знати.
Далі треба легітимізувати страх дитини і сказати: “Мені іноді буває страшно, коли я бачу в мультфільмах і кіно пожежу або коли думаю про землетрус. Тобто, коли я думаю про те, що щось може нам загрожувати.
Але ж Я ДОРОСЛИЙ і в мене є багато знань та сили. А ще важливо, що ми разом! Ми знаємо правила й з усім впораємося”.
ПРО ЩО САМЕ ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ТА В ЯКІЙ ФОРМІ
Алгоритм підготовки до розмови:
Розповідаємо теорію та пояснюємо, навіщо це знати.
Залучаємо до гри – тренування.
Закріплюємо знання в тренувальній дії.
Розмова не має бути довгою. Всі запропоновані теми можна розділити на 3–4 заняття (етапи) “супергероїв безпеки”.
Перший етап. Що таке безпека?
Насамперед у дитини будь-якого віку треба запитати, що таке безпека. Далі з дитиною з 3 років можна разом вигадати ідеальний захищений (можливо, уявний) простір. А потім намалювати чи виліпити його.
З дитиною від 5 років до підліткового віку можна поговорити про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім – коли ми впевнені в собі, своїх знаннях, силах, в одне одному, знаємо правила, що нас ніхто не зрадить, і ми можемо розраховувати на допомогу. Тоді запитуємо в дітей, на що вони спираються всередині (якості, знання). У дітей із 4 років можна запитати, чи є в них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними.
Тоді як у підлітків можна уточнити: “Чи є ті, хто з тобою почуваються безпечно?”.
Другий етап. Як ми можемо подбати про безпеку?
Дитині з 3 років нагадуємо: ми дотримуємось і знаємо правила дорожнього руху, як заходити в ліфт, не відчиняємо двері чужим, миємо руки після прогулянки, перед їжею, носимо маску під час карантину, не йдемо кудись із незнайомцями, перевіряємо електроприлади, вимикаємо газ і воду, коли їдемо у відпустку.
Якщо раптом відбувається щось несподіване, те, що не залежить від нас, – пожежа, хвороба, землетрус, військові дії, ми також маємо знати, що робити. Для цього:
У нас виписані телефони служб допомоги: швидка, пожежна, газова.
Треба знати, кому можна зателефонувати зі знайомих, аби попросити про допомогу.
Треба знати свої ім’я і прізвище, адресу, імена батьків та де записані їхні номери телефону (може бути браслет із номером телефону батьків). Водночас підліткам можна нагадати, що ми не пам’ятаємо всі номери телефонів, тому було б корисно виписати важливі телефони на папір.
Далі пояснюємо: щоби сповістити людей про небезпеку, лунає сирена. Вона спеціально дуже гучна, щоб усі почули та відреагували (спробуйте видати найгучніший та найнеприємніший звук).
Безпечний будинок – з 4 років
Разом із дитиною перевіряємо, наскільки захищений простір у будинку:
Перевіряємо, які предмети можуть впасти – полиці, стелажі, скляні речі, побутова техніка на колесах.
Складаємо список контактів для складних ситуацій.
Малюємо плакат “що робити, якщо…”.
Складаємо список стратегій, які допомагають упоратися з тривогою, як-от копінг-стратегії – дихання з акцентом на видиху, відчуття стійкості стоп, покласти руку на живіт і подихати, розмахувати руками, спертися на стіну.
Розмірковуємо про захищений простір у будинку чи на вулиці. Треба точно знати, де це місце, чи нічого не заважає до нього дістатися, чи закріплені речі, меблі.
“Тривожна валіза”
Щоби зняти тривогу, я пропоную замінити назву “тривожна валізка” на “валізка безпеки”.
З дитиною з 4 років у “валізу безпеки” можна зібрати найважливіше, що може стати в пригоді під час надзвичайних ситуацій. Треба розповісти дитині, що ми покладемо у валізу та навіщо. Так, у методичці ізраїльської служби тилу рекомендують:
Насамперед запастися життєво необхідними речами.
Подумати, які речі необхідно мати із собою в тому випадку, якщо ви будете змушені перебувати в безпечному приміщенні протягом певного часу, не виходячи.
Повідомити про це членам сім’ї: продемонструвати вміст сумки чи валізи безпеки (тривожної валізи) та вказати місце її зберігання, переконатися, що всі знають, як користуватися цими речами, призначити відповідального за періодичні перевірки й оновлення вмісту сумки.
У дитини можна запитати: “А що б ти поклав/-ла насамперед? Що для тебе найважливіше?”.
Далі за кожним членом сім’ї варто закріпити, що він / вона робитиме в надзвичайній ситуації, будучи “супергероєм безпеки”.
Наприклад, бере свою іграшку, домашню тварину, ліхтарик, пляшку води, відчиняє й зачиняє двері.
Тоді можна разом проговорити план дій у різних ситуаціях: що робити, якщо застрягли в ліфті, коли відчуваємо запах гару чи коли хтось занедужує. Наприклад, коли землетрус, треба взяти “валізу безпеки”, домашніх улюбленців, телефон, спуститися сходами (не ліфтом) на відкритий простір. Якщо повінь – узяти “валізу безпеки”, домашніх улюбленців, телефон, піднятися на високе місце. Коли чуємо сигнал сирени, треба взяти “валізу безпеки”, домашніх улюбленців, телефон, піти в бомбосховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни.
В методичці ізраїльської служби тилу також ідеться, що треба розповісти дітям про місця, в яких заборонено перебувати під час надзвичайної ситуації. Як-от ще біля важких речей, вікон та скляних речей, у ліфті.
До того ж треба переконатися, що діти знають безпечні місця в школі та біля неї, біля ігрових майданчиків і в будь-якому іншому місці, де вони часто бувають. А ще необхідно пояснити принцип, за яким вони вибиратимуть правильне укриття навіть у незнайомих місцях.
Згідно з методичкою з надзвичайних ситуацій ізраїльської служби тилу, з дитиною з 7–8 років треба говорити про:
Оповіщення. У разі надзвичайної ситуації необхідно якнайшвидше повідомити про це дорослому члену сім’ї або компетентним органам.
Вимкнення. Закрити газовий кран і вимкнути електрику, щоби запобігти займанню та розповсюдженню пожежі.
Видалення. Залежно від різновиду надзвичайної ситуації залишити місце події. Наприклад, у разі ракетного обстрілу, зайти до безпечного квартирного приміщення, а під час землетрусу вийти на відкриту місцевість.
Ізоляція. Встановити перешкоди між вами та джерелом загрози. Наприклад, закрити вікна та двері в безпечному приміщенні в разі ракетного обстрілу чи зачинити двері, перешкоджаючи поширенню пожежі.
Дії. Наприклад, під час ракетного та мінометного обстрілу лягти на підлогу біля внутрішньої стіни; піднятися на високе місце в разі повені; спуститися сходами й вийти з будинку на відкритий простір під час землетрусу.
Також дітям із 7 років варто пояснити, як перекрити газ і воду.
Етап 3. Закріплюємо знання в дії
З дитиною з 3 років можна закріплювати знання так:
Ходити домом і досліджувати, що потрібно сховати в шафу, чи добре закріплені стелажі та полиці, чи не впаде ваза та інше.
Дорослі чи діти подають сигнал і всі разом імітують, що треба робити в такому випадку. Спочатку звуки мають бути тихі чи смішні, поступово їх треба робити гучнішими (пожежа, землетрус, сигнал тривоги). Діти самі можуть сигналізувати гучним і неприємним звуком.
Далі треба зібрати “валізку безпеки” (тривожну валізу), піти до безпечного місця, яке обрали. Важливо, щоби дорослий підтримував дітей, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, узяти за руку дорослого, перевірити, чи вимкнене світло, та інше), наголошував на тому, що дитині вдається, не квапив. Дія має закріплюватися у відчутті безпеки.
Після того, як усі “врятувалися”, важливо сказати: “Ми в безпеці! Ми разом! Ми ВСІ – супергерої”.
Якщо важливо привчити дітей до звуку тривожної сирени
Алгоритм розмови:
– А пам’ятаєш, звуки, які нам говорять про те, що потрібно швидко увімкнути увагу й щось робити? Наприклад, чайники, які свистять, коли вода закипіла. Що треба робити, коли чуєш такий звук?
– Зняти чайник із плити.
– А коли в авто спрацьовує сигналізація, про що це каже й що треба робити?
– Хтось намагається залізти в машину.
– І що ми робимо?
– Йдемо до машини.
– А навіщо пожежна сигналізація? Якось на роботі вона спрацювала. У неї такий страшний звук
– Вона говорить про пожежу.
– Так, отже, є дим або вогонь і терміново потрібно гасити та викликати пожежників. Також є звуки, що свідчать про землетрус або військову небезпеку. Коли я навчалася в школі, ми тренувалися – почути звук та швидко вийти зі школи.
Нам потрібно натренувати реакцію. Наприклад, якщо почуємо сирену, треба взяти документи, гроші, речі, найважливіші іграшки, кицьку, і вийти на вулицю чи в спеціальні місця. Незабаром буде таке тренування. Ми почуємо звук такої сирени – буде перевірка, чи вона працює. Нам зараз нічого не загрожує. Ми в безпеці. І нам нічого не потрібно робити.
– Ми точно в безпеці?
– Зараз так. Але треба потренуватися, щоби бути готовими до всього. Я не знаю, який буде звук, але він точно буде дуже неприємний та гучний. Пропоную покричати зараз неприємним звуком. Давай ще голосніше! Ще голосніше та неприємніше!
Видаючи неприємні й гучні звуки, ми сміємося і знімаємо напруження з розмови.
І нехай це ніколи не знадобиться.