Роз'яснювальна робота з учнями про безпечне користування мережею Інтернет

Методичні рекомендації щодо онлайн-безпеки учасників освітнього процесу в умовах дистанційного та змішаного навчання
З кожним роком кількість користувачів всесвітньої мережі неухильно зростає. Інтернет-технології вже стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. До того ж в умовах дистанційного та змішаного навчання Інтернет став потужним засобом навчання. Дистанційне навчання – це засіб реалізації процесу навчання, в основу якого покладено використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дають змогу навчатися на відстані без особистого, безпосереднього контакту між педагогом і учнем.

Проте обізнаність дітей, а також більшості дорослих щодо безпеки й культури спілкування в кіберпросторі залишається дуже низькою. Потрібно розуміти, що через відсутність достатнього досвіду діти ще не можуть реально оцінювати рівень достовірності та безпеки інформації, яка знаходиться в Інтернет-просторі.

Навіщо дітям Інтернет?

Серед основних потреб, що спонукають дітей перебувати в кіберпросторі, виокремлюють три:

1. Пошук інформації – в Інтернеті можна знайти практично все (відповіді на шкільні завдання, новини, ресурси для хобі).

2. Розваги – у віртуальному просторі діти грають в онлайн-ігри, слухають музику, дивляться фільми й відеоролики.

3. Спілкування – ця потреба особливо проявляється в підлітковому віці: діти знайомляться та шукають нових друзів у соціальних мережах, чатах, беруть участь у дискусіях і віртуальних форумах.

З якими небезпеками можуть стикатися діти в Інтернеті?

Серед безлічі загроз фахівці у сфері безпеки в онлайн-просторі акцентують увагу на трьох видах:

1. Тематичні загрози:

порнографія;

пропаганда насильства й наркотиків;

реклама тютюну й алкоголю;

нецензурні тексти.

2. Порушення безпеки:

віруси; небажана пошта – спам;

онлайн-шахрайство («Передзвони мені» тощо);

збирання та розголошення приватної інформації.

3.Комунікаційні ризики:

секстинг;

сексторшен;

онлайн-грумінг;

кіберпереслідування;

погрози.

Діти та підлітки стикаються із ситуаціями онлайн-ризиків, серед яких: кібербулінг, шантаж, здирництво, пошук і вивчення невідповідних віку матеріалів, а також надсилання учнями своїх оголених фото. Водночас слід зазначити, що педагогічні працівники не завжди мають достатньо знань і навичок, як діяти в таких ситуаціях. До того ж у віртуальному світі знімаються заборони та обмеження морально-етичного й соціального характеру (насилля, руйнування, правові норми, що діють у реальності).

Використовуючи Інтернет для спілкування в соціальних мережах, підлітки можуть зіштовхнутися з різноманітними ризиковими чинниками.

• Ризик взаємозв’язку: доступність персональної інформації для зворотного зв’язку.

• Ризик переконання: онлайновий досвід може впливати на особисту діяльність.

• Ризик постійності: публікації залишаються в Інтернеті назавжди.

• Ризик експлуатації: особиста інформація може приносити користь іншим.

• Ризик обману: існує велика кількість дезінформації та викривлення даних.

• Ризик віктимізації: інші користувачі можуть використовувати персональну інформацію проти людини, яка її оприлюднила.

• Ризик звикання: повторне використання може створити залежну поведінку.

• Ризик ізоляції: онлайн-взаємодія може зменшити спілкування та соціалізацію в реальному світі.

• Ризик імпульсу: в Інтернеті легко сказати те, що не було би сказане особисто.

Розповсюджені ризики під час онлайн-спілкування

Секстинг – це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.

Причини

1. Доступність гаджетів.

Будь-яка дитина може надіслати своє зображення, якщо в неї є пристрій з камерою та доступ до Інтернету. Таким чином діти досліджують власну сексуальність. Для підлітків це, на перший погляд, виглядає безпечніше, ніж справжній секс.

2. Особливість підліткового віку та брак уваги з боку дорослих.

Відтак діти шукають уваги в соціальних мережах. Через сучасні тенденції відбувається гіперсексуалізація поведінки – бажання виглядати відверто та спокусливо.

3. Брак знань щодо можливих наслідків віртуальних стосунків.

Оскільки секстинг може бути частиною побудови довіри в онлайн середовищі, особливо між підлітками: «Я надішлю тобі відверті фото, щоб показати, що довіряю тобі». Але людина може зловживати такою довірою, про що підлітки не замислюються. Секстинг може бути частиною шантажу: «Якщо не надішлеш фото, значить, ти мені не довіряєш, тож давай розірвемо наші стосунки». Трапляється, що юнаки та дівчата створюють у соціальних мережах групи з непристойними назвами, куди з помсти викладають інтимні світлини однолітків.

Наслідки

На перший погляд, це може здаватися жартом, проте наслідки секстингу для дитини можуть бути небезпечними. Навіть якщо фото не були опубліковані та залишаються таємницею, дитина постійно перебуває в надзвичайно пригніченому стані: переживає, що її приватні світлини побачать і опублікують сторонні люди, що вона стане об’єктом знущань із боку однолітків.

Стан дитини ускладнюється ще й тим, що їй важко та соромно зізнатися в такому вчинку дорослим, хоча саме їхня участь важлива для вирішення цієї проблеми. Однак дуже часто світлини та відео потрапляють в Інтернет, де швидко й безконтрольно розповсюджуються між користувачами (у соціальних мережах і чатах класу), що призводить до кібербулінгу дитини – цькування через сучасні засоби комунікації. Розповсюдження таких матеріалів може призвести до переслідування дитини в учнівському колективі, виникнення проблем в освітньому процесі.

Такі дії загрожують порушеннями в психічному здоров’ї дитини, утратити довіру до оточуючих, створюють проблеми в побудові стосунків у майбутньому, нерідко стають причиною втечі з дому та спроб покінчити життя самогубством. Окрім того, секстинг може бути серйозною перешкодою для самореалізації в дорослому житті (під час навчання чи пошуку роботи), оскільки роботодавці можуть побачити світлини у відкритому доступі в мережі.

Повністю ж видалити будь-яку інформацію, розповсюджену в мережі, практично неможливо. Крім того, ці фото можуть потрапити на сайти з дитячою порнографією.

На жаль, нині випадки підліткового секстингу — сумна реальність для України, і діти все частіше потрапляють у ситуації, коли їх фото безконтрольно розповсюджуються. Вони часто не розуміють зв’язку між реальним і віртуальним життям, а також не знають про наявність ризиків, зумовлених секстингом. Для попередження та вирішення цієї проблеми необхідна співпраця батьків, педагогічних працівників, дітей та поліції.